Дивись, спіле небо тече по буханцях
Хлібин білокрилих і знов
Ми в ризі пливем у таємномі танці -
Із ним не потрібно розмов.
І ринемо в казку чудову кленову -
Вона нас в обійми прийма…
Кохання взяло нас за свою основу,
Що краю єднанню нема.