Живий спогад

Я згадувати буду про минуле,

Коли дивитимусь той чорно-білий фільм

Пусте, яким я буду - зрілим або молодим,

Ніщо у пам’яті не позаносить мулом.

Я згадувати буду про колишнє,

І ті слова, що попід серцем так болять,

Тремтливу пісню буду ліками приймать

Й місця, що полюбились не полишу.

Ти все розвієш, як по вітрі дим

І не згадаєш, навіть як ми звали

Усе пройшло, понищилось, зів’яло

І тільки я лишився спогадом живим.

Леді. Мініатюра.

Леді, ви прийшли із якого життя?

Неземна ви така і наземна…

Як із глини – від рук Бога тепла,

Ой не там ви знайшли укриття…

Етюд

Вона дивиться навкруги

Та націлена на успішність

Їй всміхаються вороги

Презентуючи вранішню ніжність.

І по п’ятницям, вечорами,

Дивлячись у свічадо святе

Вона хоче в обійми до мами

і попити духм’яне мате…