Другій матері

Дамо Україні медаль

За переможні війни,

За кров дітей і за печаль

Візьмем її в обійми.

Охрестим ріки і моря,

Торкнем землі губами,

Де нас несли до вівтаря,

Де вперше йшли до мами,

Де чорнобривці під вікном,

Де ми в своїй родині…

Зігріймо світ навкруг теплом, 

Подякуймо Вкраїні!

Душа у цьому

І знов кохання, знов зітхання,

Знову напруга в триста вольт,

І знову серденько до рання

До голови все ставить кольт.

А я ж не знала, що так швидко

Піднімусь вгору і впаду,

Що зрозумію я покритку,

Що буду жить не до ладу.

Що більш мене не прийме небо,

Що прокляну я поїзди:

Бо не візьмуть мене до тебе - 

Не люблять довгої їзди.

І знов я у твоїх долонях

В своїх думках й у теплих днях.

Я знов у почуття в полоні

Блукаю по смутних полях. 

 

 

Як не жди

Що ховала - все забрали.

Навіть сни і ті пішли...

В собі дна не пізнавала,

Інші ж дошки там знайшли.

А насправді все прекрасно.

Все як було. Як завжди.

Тільки стало мені ясно:

Не зігріють! Як не жди...