Вода тече
і тихе
плесо
Руйнує
димний
неспокій..
Ти – любий принц,
а
я -
принцеса.
Ти маєш сенс
в мені
такій.
Ми
наодинці
і будуєм
Наш знак
любові…
мов інь-ян.
Піски
ми пальцями
цілуєм
І забиваєм сіль
до
ран.
Вогонь бринить
і
дума-спека
В долонях розум нам
стиска.
Ми вже
горимо
без
кам-бека..
Зап*ястя, як у
батрака.
Тяжкі,
залізні,
вкриті
черню
Кров з опіків
тече
в ріку.
Стрічаєм в сні зорю
вечірню
Й руйнуєм
замок наш
з піску…
