Аффтор

Полёты

Пальцы откинулись в волосы лета

Наедине. Тоесть как-то вдвоем

Нас расфасуют по тесным брикетам

Ну и отправят с другим багажем.

Айсберги, снег и распутница-вьюга

Нас окружили стальной пеленой.

Слаб сдесь июнь, ну а мы друг для друга

Стали Сахарой доныне чужой.

Наши тела не найдут с вертолетом.

Сто миллиардов служебных собак.

Только в забытье бывают полеты…

А без полетов с тобой мне никак.

Мертва

Зимовим вогнем обпекло тобі скроні..

І вії опущені в мряку і жаль.

Душа не співа – у ній хор похоронний

На очі тягне страхітливу вуаль.

Сидиш посеред вже зотлілої осені

І кава застигла у кризі німій.

Ти згадуєш вас у дитинстві ще босими

І ваш гармонійний сердешний спокій...

Тепера нема. Усі фарби вже вимиті

Останнього янгола світу сього

Покривають дошки попід землю зариті…

Й життя закінчилось не тільки його.